Методика зображувальної діяльності

Методика зображувальної діяльності

Види зображувальної діяльності в дошкільному закладі

Основним завданням виховання та навчання в процесі образотворчої діяльності є одержання дітьми вмінь передавати уяву про предмети, явища за допомогою виразних образів.

Залучаючи дітей до художньої творчості, вихователь повинен виховувати в них естетичне відношення до зображувального мистецтва., до оточуючого життя, допомагати накопиченню естетичних вражень, формувати індивідуальні інтереси, здібності, нахили.

Для вирішення цих завдань в дитячому садку ми знайомимо дітей з різними видами образотворчої діяльності такими як малювання, ліплення, аплікація та конструювання.

Кожен з цих видів має свої можливості у відображенні вражень дитини про оточуючий світ.

Малювання – це графічно-живописний засіб зображення предметів і явищ, основою якого є колорит, форма, композиція.

Спостерігаючи предмет, діти повинні вміти передавати в малюнку його характерні властивості, створювати художній образ, відображати сюжет; засвоювати деякі елементи візерунка (в декоративному малюванні), поступово набуваючи первинні навички техніки малювання.

Ліплення – це пластичне, об’ємне зображення предметів.

Способом пластичного зображення діти повинні вміти передавати форму предметів, фігур, тварин, птахів, людини; використовувати матеріал (глина, пластилін та інші), який дозволяє змінювати зовнішній вигляд персонажів, їх рухи, пози, досягаючи необхідної виразності.

Аплікація – це декоративно – силуетний спосіб зображувальної діяльності.

Діти повинні вміти вирізувати з паперу різні силуети, візерунки, орнаменти, наклеювати їх на кольорове тло, створюючи повну гармонію. При цьому у дитини розвивається координація рухів рук, самоконтроль, а в роботі з папером, ножицями, клеєм набуваються технічні навички.

Конструювання – це продуктивна діяльність, в процесі якої створюються різноманітні іграшки з різних матеріалів або споруди з будівельних матеріалів та конструкторів.

Конструювання має загальне із образотворчою діяльністю, бо створюючи будь – яку конструкцію, слід обмірковувати задум, виконати ескіз у вигляді малюнка на папері, вирішувати оформлення предмета не лише у відношенні форми, додаткових деталей, але й кольору. Конструювання з різних матеріалів більш ніж малювання, ліплення та аплікація пов’язано з грою. Гра дуже часто супроводжує процес конструювання, а зроблені вироби діти завжди використовують в іграх.

Всі розглянуті види образотворчої діяльності тісно пов’язані між собою.Цей зв’язок відбувається перш за все крізь зміст робіт. Деякі теми є спільними для всіх видів – зображення будинків, транспорту, тварин тощо. Зв’язок між різними видами образотворчої діяльності здійснюється шляхом послідовного оволодіння формоутворюючими рухами в роботі з різними матеріалами. Так, ознайомлення з округлою формою краще розпочати з ліплення, де вона дається об’ємною. В аплікації дитина знайомиться з площинною формою кола. В малюванні створюється лінійний контур.

Таким чином під час планування роботи вихователь повинен ретельно продумати, використання якого матеріалу дозволить дітям швидко і легко оволодіти навичками зображення. Знання, які одержують дошкільники на заняттях одним видом зображувальної діяльності, можуть з успіхом використовуватись на заняттях з іншим видом роботи і з іншим матеріалом.

Навчання малюванню дітей дошкільного віку

з досвіду роботи вихователя

Малювання є одним з найважливіших засобів пізнання світу і розвиток знань естетичного сприйняття, тому що воно пов'язане з самостійною, практичної та творчою діяльністю дитини.

Навчання малювання в дошкільному віці передбачає вирішення двох взаємопов'язаних завдань:

•  По-перше, необхідно пробудити у дітей емоційну чуйність до навколишнього світу, рідної природи, подій нашого життя; 
•   По-друге, сформувати у них образотворчі навички та вміння. 

У процесі малювання у дитини вдосконалюється спостережливість, естетичне сприйняття, художній смак, творчі здібності. Потрібно відзначити, що майже всі діти малюють, згодом же малюванням займаються далеко не всі. А це означає, що в дошкільному віці малювання повинно бути не самоціллю, а засобом пізнання навколишнього світу.

Проблема малювання старшими дошкільниками засобами нетрадиційних художніх технік визначається інтересом до вивчення особливостей дитячого образотворчого творчості і залежністю його розвитку від володіння зображення.

Проте до останніх років навчання дітей малюванню розглядалося тільки як засвоєння дітьми реалістичного малювання засобами ручних технік, різноманітність яких виявлялося тільки у різноманітності властивостей навчання, різноманіття графічних, в тому числі і друкованих технік, не вивчалося, не досліджувався на предмет їх використання в дитячому малюванні як засобів підвищення виразності зображуваних дітьми образів і предметів, що послужило приводом для того, щоб ці техніки назвати «нетрадиційними» для дошкільної освіти і вибрати їх як об'єкт педагогічного дослідження з малювання портрета в старшому дошкільному віці.

Звичайно, не всі діти стануть художниками, скульпторами, але час коли вони можуть вільно творити, коли формується естетичне світосприйняття дуже обмежено. Тільки в дитинстві образотворча діяльність є провідною лінією розвитку особистості. Через неї сприймає і відображає навколишній світ і своє ставлення до нього.

Вивчивши, програми з навчання дітей образотворчої діяльності в дитячому саду я помічаю основні напрямки у своїй роботі.

Відпрацювання технічних навичок.

-Виховання емоційної чуйності при сприйнятті навколишнього світу і вміння передавати свої враження в образотворчих роботах, використовуючи різні засоби виразності.

-Навчання вмінню зображати предмети і явища, передаючи їх образи виразно шляхом створення виразних форм і підбору кольору.

Вже не для кого не секрет, що сучасне життя накладає відбиток на процес навчання, вносить до нього свої корективи. Нам, вихователям доводиться рахуватися з тим, що все більший відсоток дітей страждають нестійкою психікою і дефіцитом уваги.

Заняття проводжу відразу з усією групою дітей. На початку - «Сюрпризний момент», потім - пояснення, уточнення порядку роботи та самостійна діяльність дітей, оцінка результатів. Але мені доводиться більше забезпечувати індивідуальний підхід до кожної дитини. І ще одна проблема: діти не запам'ятовують відразу весь матеріал, доводиться неодноразово повторюватися протягом заняття. Виходячи зі свого досвіду, я для дітей старшого дошкільного віку використовую спосіб поетапного пояснення. На початку - цілісне сприйняття предмета чи явища, які враження воно спонукає, які образи викликає. Потім уточнення порядку роботи.

А потім пояснення і відразу ж вправу дітей у зображенні окремих частин роботи. Останню половину заняття я залишу для самостійного доопрацювання малюнка дітьми. Ще один ефективний прийом - це коли діти в кінці заняття складають розповідь по своїй роботі.

Цей прийом дозволяє мені вирішити відразу кілька проблем. По - перше: націлює дітей на створення сюжетної роботи. По - друге: організовує поведінку дітей: ті, хто закінчив малювати, обмірковують розповідь і представляють свою роботу, а хто працює повільніше - отримує можливість ще попрацювати. І по-третє: проходить самоаналіз виконаної роботи, діти, порівнюючи роботи бачать успіхи й недоліки своєї роботи і коригують її.

Одне з провідних напрямків у моїй роботі - це навчання технічних навичок. Так, наприклад, рівне зафарбовування даної форми викликає труднощі у старших дошкільнят.

Щоб навчити дітей акуратно заштриховують весь контур предмета в малюнку я проводжу ряд вправ, на яких знайомлю з різними видами штрихувань: штрихи відривні, невідривні, прямі і дуги.

Вправи проводжу як частина заняття, на якому в подальшим діти використовують отриманий навик у своїй самостійній роботі. Наприклад, розфарбуй пташку так, щоб було зрозуміло, що голівка пухнаста (відривний штрих по колу), на крилах і хвості - довге пір'я (довгі відривні дуги), а на грудях - короткі (короткі дуги). Такі вправи допомагають дітям більш просто і швидко створити враження завершеною, об'ємної і виразної роботи. Діти вчаться розташовувати штрихи в залежності від форми і фактури предмету.

При зафарбовуванні фарбами великих поверхонь я використовую такий прийом. Кажу розтягуючи: «Ра - а - аз», і в цей час широким і довгим мазком пензля проводжу лінію вздовж контуру предмета від одного краю до іншого, «два - а - а» - поряд проводжу інший довгий мазок. Це організовує дітей, вчить впевненості, сміливо вести кисть від краю до краю безвідривно, домагатися «рівного» зображення.

Розводити і змішувати фарби, підбирати характерний колір

-Ці завдання вирішуються на кожному занятті з малювання. Але особливо ефективні в цьому напрямку заняття по складанню пейзажних композиції: «Веселка», «Золота осінь», «Весняний букет», «Дощ ». Перші три теми вчать змішувати фарби на мокрій папері, послідовно накладаючи один колір за одним, і завдяки волозі, різні кольори взаємопроникають один в одного.

Для того, щоб добитися більшої виразності дитячих малюнків проводжу бесіди про те, як за допомогою кольору, розміру, характеру штрихування і ін. Можна передати своє ставлення до зображуваного об'єкта. Проводжу ігрові вправи, на яких зображуємо один і той самий об'єкт, але різними квітами різного розміру, різною технікою. Я використовую і інші вправи, коли діти перед малюванням або ліпленням перевтілюються в зображуваний образ - свого роду психогімнастика: «Боягузливий заєць», «Могутній дуб і тонка, гнучка під вітром, берізка», «Страшна колючка» і т . п.

Ще один прийом: інша дитина намагається відгадати характер героя, зображеного його товаришем, цей прийом вчить дітей оцінювати, на скільки його засоби виразності зрозумілі для оточуючих.

Я хочу звернути увагу на те, що тільки в дитинстві душа дитини відкрита для сприйняття дива, і тому ми дорослі повинні найбільш ефективно побудувати освітню і виховну роботу, так щоб відкрити світ особистості творчого світосприйняття, вміння бачити і творити прекрасне.

Малюємо подушечками пальчиків

Сюжетне малювання в дитячому садку

МАЛЮВАННЯ - це відображення оточуючої дійсності. Чи є в малюнках дітей будь-яка система? Так! Геометричні форми і тіла, просторові відношення за законами перспективи, колір, краєвид з його елементами, натюрморт, зображення птахів, риб, тварин і людини - все це знайде відображення у дитячих роботах.

ВИДІЛИМО ОСНОВНІ ТЕМИ:

1. Квіти, ягоди, гриби, овочі, фрукти, комахи (метелики, бабки)

Теми сюжетні:

• Квітучий моріжок

• Грибна галявина

• Сунична галявина

• Лісова галявина

• Полунична грядка

2. Дерева (різні види: тополя, дуб, береза, ялина, сосна, яблуня, липа, груша, верба, горобина, клен

Теми сюжетні:

• Дерева восени

• Осінній ліс (парк)

• Дерева взимку

• Дерева навесні

• Похмурий день

• Сонячний день

• Завірюха

Дерева, кущі, трави, земля, небо, хмари, сонце у дитячому малюнку це елементи пейзажу у сюжетному малюванні. Одержуючи життєвий та сенсорний досвід, діти вчаться передавати простір як на усьому аркуші паперу, так і на вузький, а потім на широкій смузі ( дорога, вулиця), і наприкінці навчаються передавати лінію горизонту і віддалення (зменшення величини предметів).

Діти старшої групи вільно володіють пензлем, вони здатні виконати тонкий малюнок аквареллю – білостовбурної берізки та ін. Берізка у золотому вбранні восени, а взимку - в інеї, а весною - з ніжними зеленими листочками.

Діти можуть малювати не лише різні породи дерев, але й казкові дерева. Крону цікаво малювати гуашшю двома - трьома фарбами, використовуючи техніку набивки напівсухим пензлем. Щоб намалювати велику і маленьку ялинки, слід відмічати, що молоді гілочки дивляться вгору, а нижні - злегка схиляються вниз, тому що на них не по одній, а по декілька гілочок.

Слід звернути увагу, що землю слід малювати широкою смугою і розташовувати дерева близько і далеко. Зручно малювати землю і небо у техніці "монотипія", зігнув аркуш паперу по горизонталі внизу і провівши фарбою смугу; промокнемо - ось і земля широкою смугою. Тут є і камінці, і нерівності. Так само можна одержати небо з хмарами і хмаринками.

У підготовчій групі діти повинні засвоїти малювання майже всіх видів дерев. Їх слід ознайомити з елементарними законами малювання: ближні дерева - більші, дальні -менші, а на лінії горизонту лише схожі на крапочки. В підготовчій групі діти можуть вже виділити і передати індивідуальні особливості кожного дерева ( відламану гілку, вигини гілок, асиметричну крону, засохлу верхівку).

3. Будинки

( сільські, міські, спеціального призначення)

Теми сюжетні:

• Вулиця міста ( вдень, ввечері)

• Сільська вулиця

• Святкова вулиця

• Вулиця, на який я живу

В старшій групі можна навчити дітей визначати різну архітектуру будинків.

В підготовчій групі діти здатні передати в малюнку вулицю, що йде удалечінь з різноманітністю будівель, будинки у кутовій перспективі та інтер'єр кімнати.

4. Транспорт

(наземний, повітряний, водний)

Сюжетні теми:

• Збираємо урожай

• На будівництві

• Транспорт на вулиці

• Станція "Швидкої допомоги"

• Пожежна станція

• Автопарк

• Аеропорт

• На морі

Дошкільнята навчаються малювати транспорт різного призначення і в різних ракурсах: вигляд спереду або ззаду і навіть у кутовій перспективі.

5. Птахи

( свійські, дикі, екзотичні)

Сюжетні теми:

• Курка з курчатами

• Ластівки

• Качка з каченятами

• Птахи відлітають

• Птахи прилітають

• Пташиний двір (за казкою "Гидке каченя")

У малюнках дітей старшої групи вже можна впізнати і горобців, і снігурів, і галок.

У підготовчій групі можна використовувати схеми, які допоможуть швидко і яскраво відобразити характер, динаміку польоту птаха, відобразити багато варіантів (пташок можна малювати не лише попереду, але й збоку).

6. Риби

(акваріумні, річкові, морські)

Сюжетні теми:

• Рибки в акваріумі

• Золота рибка

• Морське дно

• На дні річки

В старших групах дітей навчають різним варіантам зображення риб, підкреслюючи їх різноманітність, яскравість, і навіть тематичні замальовки " В гості до морського царства" будуть доречні.

7. Тварини (свійські, дикі, екзотичні)

Сюжетні теми:

• Моє кошеня

• Поросятка гуляють

• Собака охороняє будинок

• Подвір'я сільське

• Зоопарк

• У лісі

У старшій групі діти з'єднують круг і овал за схемою, а потім домальовують, що побажають і одержують малюнок будь-якої тваринки ( на основі грибочка).

У підготовчій групі діти здатні намалювати і пухнасту собаку, і мишу, і вовка, використовуючи різну техніку малювання (зближення фарб, набивки, тампонування). І все за схемою від двох овалів, які з'єднані основною лінією або від трапеції, яка дає можливість побачити тулуб з ногами.

8. Людина (у фас, профіль)

Сюжетні теми:

• Діти гуляють ( взимку, влітку, восени)

• Діти роблять зарядку

• Тато (мама)

• Золотий птах і морська царівна

• Котигорошко

• Все я вмію ( робота вдома)

• Мій друг

В старшій групі зручно почати малювати людину від літери Л , малюємо зверху літери тулуб і голову, домальовуємо руки.

А як намалювати портрет збоку (у профіль)? Намалюємо рожевою фарбою овал (обличчя) і розділимо його навпіл: одну зафарбуємо фарбою (верхню частину) - це буде шапочка або волосся, а тепер намалюємо ніс, підборіддя, губи, далі малюємо вухо, око та брову.Коли намалювали обличчя, малюємо одяг.

Коли діти навчаться малювати предмети, то сюжетні роботи стануть виразними, різноманітними, цікавими, творчими.

Предметне малювання в дитячому садку

Малювання - це відображення оточуючої дійсності. Геометричні форми і об’єми, просторові відносини за законами перспективи, колір, пейзаж з його елементами, натюрморт, орнамент, зображення пташок, риб, тварин і людини - все це знаходить відображення в дитячих роботах.

Виділимо основні теми: дерева, будинки, транспорт, птахи, риби, тварини, людина.

ТЕМА "ДЕРЕВА"

Дерева, кущі, трави, земля, небо, хмари, сонце в дитячому малюнку виступають як елементи пейзажу в сюжетному малюванні. Набуваючи життєвий та сенсорний досвід, діти навчаються передавати простір як на всьому аркуші паперу. Так і на вузькій, а потім і на широкій смузі (дорога, вулиця тощо). І наприкінці навчаються передавати лінію горизонту і віддалення (зменшення величини) предмета.

Діти старшої групи вільно володіють пензлем, вони здатні виконати тоненький малюнок аквареллю - білокорої берізки, квітучого каштана. Вони можуть малювати не лише різні породи дерев, але й такі, які ніколи не бачили, казкові. Листя крони цікаво малювати, коли на пензлик набрано дві фарби різного кольору. Або, наприклад, зобразити маленьку ялинку - олівцем і фарбою, відмічаючи, що молоді гілочки дивляться вгору, нижні - злегка вклоняються вниз. тому що на ній не по одній, а по декілька гілочок. Землю слід малювати широкою смугою. розташовуючи дерева на "тій" і "цій" стороні, тобто далеко і близько. Зручно малювати землю і небо в техніці "монотипія": зігнувши аркуш паперу по горизонталі внизу і, провівши фарбою смугу, промокнемо - ось і земля широкою смугою, тут в нерівності і камінці, так само можна одержати і небо з хмаринками та хмарами.

ТЕМА: "БУДИНКИ"

Дітей старшої групи важливо навчити бачити різноманітну архітектуру будинків.

ТЕМА: "ТРАНСПОРТ"

Діти старшої групи навчаються малювати транспорт різного функціонального призначення і в різних ракурсах: вигляд спереду, ззаду.  

ТЕМА: “ПТАХИ”

Діти старшої групи малюють і горобців, і снігурів, і сороку, і бусла, тобто пташок різних видів не лише в статиці, але й у русі.

ТЕМА: “РИБИ”

Діти старшої групи навчаються різним варіантам зображення рибок, підкреслюючи їх різнобарвність, яскравість, і, навіть, тематичним замальовкам " Я - водолаз", "Підводний світ".

ТЕМА: "ТВАРИНИ"

Діти старшої групи з’єднають круг і овал за схемою. А потім домальовують, що хочуть і одержують будь-яку тваринку.

ТЕМА: "ЛЮДИНА"

Діти старшої групи починають малювати людину олівцем від літери “Л” зверху намалюємо тулуб, голову, додамо виразні рухи рук, які можуть махати, кликати, відштовхувати, погрожувати. Вперше можна спробувати намалювати портрет друга, мами. Даємо дітям поняття про обличчя, його пропорції, про вираження емоцій.

Ознайомлення дітей дошкільного вікуз картинами українських художників 

Дітей старшого дошкільного віку прилучають до українського образотворчого мистецтва, і насамперед знайомлять з репродукціями художніх картин.
Художня картина відображає дійсність в образній формі. Проте художній образ не є простим копіюванням дійсності, він повніше і глибше відбиває суть речей та явищ довкілля на основі узагальнення художником характерних рис того, що він спостерігає. У художніх картинах відбито рідну природу, народні звичаї, життя народу (трудову діяльність, відпочинок, побут тощо).
Специфікою сприймання творів живопису є його цілісність, вміння сприймати не тільки зміст картини, а й засоби художньої виразності (композицію, тло, колір, світлотінь, симетрію). Тому в роботі з дошкільниками не можна застосовувати розумовий, дидактичний підхід під час розглядання репродукцій художніх картин. Не можна деталізувати запитання, спрямовані на відтворення змісту картин (такі, як що? хто? де? яке? коли?). Такий підхід вихолощує емоційність сприймання, руйнує його цілісність.
Під час ознайомлення дітей з репродукціями українських художників розв'язуються такі завдання: формування здібності художнього бачення картини, цілісного сприймання ЇЇ змісту; виховання інтересу до творчості українських художників, гордості за національне мистецтво; збагачення словника дітей образними виразами.
Які ж картини українських художників доступні дітям? Картини, які відображують історичне минуле народу, його символи, обряди, традиції, природу мальовничої Ук- раїни, Її сьогодення.
Це картини М.І.Івасюка «В'їзд Богдана Хмельницького в Київ», «Богун під Берестечком», «Кубанські козаки у Львові», «Битва під Хотином»; картини, написані за мотивами українських народних пісень («Весна», «Біля криниці», «Вечір»); картини «Мати», «Відпочинок», «Жнива» . Картини К.О.Трутовського, які зображують українські народні звичаї, обряди: «Колядки на У країні», «Сорочинський ярмарок»; про життя та діяльність дітей: «Школярі», «Одягають вінок», «В гостях у бабусі», «Дівчинка зі снопами», «Хворий», «Сироти на господарстві».
Картини С.Ї.Світославського, присвячені рідній природі: «Ніч», «Дніпровські пороги». «Річка», «Напровесні», «Розлив Дніпра на Оболоні», «Вечір у степу», «Вітряк», «Воли на оранці», «Миргород», «Паром на Дніпрі».
Серед сучасних українських художників дітям близькі й зрозумілі картини Т.Яблонської «Хліб», «В українському дитячому садку», «Слухаючи казку», картини С.Ф.Шишка «Київська сюїта». «Осінь» та інші картини українських художників.
Розглядання картин супроводжують читанням художніх творів, оповідань, віршів, слуханням пісень, легенд. Розглядання картини С.Ф.Шишка «Осінь» можна розпочати із загадки про осінь: «Невидимка ходить в гаї, всі дерева роздягає». Діти відгадують, хто ж ця невидимка. Потім вихователь показує картину й розповідає її зміст: «Осінь над Дніпром-Славутичем. Дніпровські круті схили, на схилах - тоненькі молоді топольки у святковому осінньому вбранні жовто-золотого, світло-зеленого ~- та темно-зеленого листя. Тихо. Вдалині - голубий простір Дніпра. Голуба вода зливається з голубим небом».
Якщо заняття проводиться з дітьми, які мешкають у містах чи селищах, розташованих на берегах Дніпра» діти пригадують, що бачили вони під час екскурсії.
Вихователь коротко розповідає про життя художника. Читає вірш про осінь. Далі проводить порівняльну бесіду за картиною та змістом вірша. У бесіді використовують уривки з інших віршів (Я.Щоголіва «Осінь», М.Рильського «Осінь» та ін.). Запитує, який настрій передає картина, якіфарби переважають у картині, чому. Діти слухають музику П.І.Чайковського з циклу «Пори року» про осінь.
Картину К.О.Трутовського «Одягають вінок»1 доцільно показати після серії занять ознайомлення дітей з українськими народними символами, національним одягом, вінком, інтер'єром старовинного українського села. На картині дія відбувається на зеленому подвірні. У центрі мальовничої композиції - симпатична дівчина, що зручно вмостилася на великому пні. Вона вбралася в яскраву спідницю і святкову сорочку з рясним намистом. А старша сестра прикрашає ЇЇ голівку віночком з пишних квітів і зеленого листя. Робить вона це з ніжністю і лагідною посмішкою, до того ж старанно, як важливу справу. Із серйозною повагою спостерігає за тим, що відбувається, братик чи товариш дівчинки. А вона аж шарілася, тамуючи радість від обнови, яка є символом певного ступеня дорослості та отакої уваги до своєї особи. Трохи пишаючись і соромлячись водночас, дівча торкається рукою намиста, ніби перевіряючи, чи на місці воно. Художник вдало підмітив цей жест - характерний для дівчаток, яким одягли незвичну прикрасу, і відтворив його так точно, ніби плівка фотографа. У цьому виявилася динамічність, властива творчій манері К.О.Трутовського. Пози й обличчя персонажів зображено в русі - вихоплено одну мить з процесу прибирання. Здається, відведеш погляд і все зміниться: поверне голівку дівчинка або старша сестра підійде з іншого боку, чи переступить з ноги на ногу хлопчик.
Картина пройнята поетичним ліризмом, інтересом і повагою художника до народних звичаїв і традицій.
Ознайомлюючи із твором старших дошкільнят, зверніть їхню увагу на святковий настрій персонажів, на ставлення хлопчика і старшої сестри до молодшої та її інтересів. Нехай малята уважно розглянуть сповнене теплоти і ніжності обличчя старшої сестри, розкажуть, у кого зі своїх близьких бачили вони такий вираз і до кого самі ставляться з турботою і добротою. Можна обговорити психологічний стан дівчинки. Він буде особливо зрозумілий дівчаткам, які пригадають, як їх самих прибирали до свята.
Розглядаючи майстерно зображені деталі, варто нагадати дітям, що такий одяг носили раніше українські дівчата і жінки, порівняти із сучасним національним одягом.
Композиція сповнена тепла і світла - щедре літо в розпалі. Нехай малята самі відзначать це і пояснять, за якими ознаками вони визначили пору року. Говорячи про сонце, запропонуйте дітям здогадатися, з якого боку падає його світло, запитайте, високо воно в небі, чи низенько, разом дійдіть висновку, що дія відбувається ввечері.
Тепер можна і пофантазувати: вечір, усі справи по господарству закінчено, хочеться й розважитися. Сестри гарно вбралися. Можливо, вони підуть зараз на моріжок, де разом з Іншими водитимуть хороводи, співатимуть пісні. А може, збираються на якесь свято... Яке?
Допомагаючи дітям скласти таку розповідь, дорослі поділяться своїми знаннями про народні традиції і свята, спогадами власного дитинства.
Під час заняття використовують вірші та пісні про віночок, можна прочитати оповідання О.Волосюк «Віночок». На цьому ж занятті можна показати й картину П.О.Шевченка «Біла хата. Путивль». Діти порівнюють тло, фарби на картинах.
З дітьми старшого дошкільного віку на одному занятті можна розглянути знайомі вже картини С.І.Світославського «Вітряк», П.О.Левченка «Водяний млин» та картину Т.Яблонської «Хліб».
Картина П.О.Левченка «Водяний млин» напоєна сонцем, але воно вже не пекуче, як улітку, а тепле, ніжне, що буває тільки в перші дні осені. Ось уже й зеленого листя, травички на бережку торкнулася ЇЇ позолота...
Розглядаючи пейзаж, «увійдіть» з дітьми в нього, перейміться тим дивним спокоєм. Може, тільки раз по раз перебіжить легенький вітерець гіллям дерев і знову стихне, не тривожитиме дзеркальну гладінь річки. Нехай діти розкажуть, яка в ній вода - чиста, прозора, уявлять, як приємно було б напитися Її з відерця, яке тримає в руці жінка в українському вбранні. Фантазуючи, вдихнуть на повні груди свіжого повітря, відчують подих річкової прохолоди, помилуються блакиттю безхмарного неба. А може, вони заплющать очі, подумки підставлять обличчя лагідним сонячним променям і послухають, як мелодійно ллється вода, крутячи колесо водяного млина.
Уважно роздивіться його з дітьми, розкажіть, що такі млини споконвіку будувалися в українських селах. Мистецтво мірошництва передавалося від батька до сина. Ось цей зображений художником, певне, знає не одне покоління трударів. Він уже старий, про людину сказали б «сивий». Поки він відпочиває... Але вже вродили хліба на ланах, і ось-ось приїдуть до млина люди, привезуть золоте зерно, перемелють його на борошно, і в кожній селянській оселі на столі з'явиться рум'яний запашний хліб.
На картині С.І.Світославського «Вітряк» - степ... Степ навкруги, безмежно, як море. Такий привабливий навесні, коли все довкола зеленіло і цвіло, він став одноманітним і сумним восени. Гаряче сонце випалило його за літо, і тепер, куди сягає око, - лише пожовклі трави. Тихо і порожньо у змертвілому степу. Важкі свинцеві хмари нависли над ним, погрожуючи холодним дощем. Цей пейзаж навіює смуток і нудьгу. Навіть старі вітряки на пагорбі - звична для українського краєвиду деталь виглядають сірими, похмурими велетами. Дещо звеселяють картину вози і люди на передньому плані. Художник не зобразив обличчя селян. Можливо, тому що настрій людей співзвучний природі, зображеній так майстерно.
Напевно, не радує бідного селянина врожай, який привіз він сюди, щоб змолоти на борошно, до такого ж убогого, дарма, що великого, вітряка, як і він сам. Чи вистачить до наступного врожаю?
Обговорюючи картину зі старшими дошкільнятами, варто передусім запропонувати визначити її настрій. Діти відчують його досить легко, пильно вдивившись у полотно.
Якщо ж хтось відчує утруднення, можна на хвилинку затулити постаті людей і худоби паперовим прямокутником жовто-коричневого кольору. Це допоможе малятам зосередити увагу саме на образах природи. Нехай вони неспішно розглянуть степ, відзначаючи особливості його рельєфу, потім небо з темними хмарами, вітряки, добираючи влучні порівняння й епітети.
Зупинившись на вітряках, малі помітять: їх давно ніхто не лагодив. Зрозуміло, що користуються ними незаможні люди. Варто з'ясувати, як діти розуміють призначення вітряка, порівняти його із млином, зображеним на картині П.Левченка, запитати, чому в одній місцевості ставлять вітряк, в іншій - млин. Тут не обійтися без запитань про те, що люди привезли до вітряка, якої пори року везуть зерно молоти, яка робота передує цьому тощо. Однак, звертаючись до набутих дітьми уявлень про сівбу, жнива та інші види праці хліборобів, слід відчувати міру. аби не відволікти вихованців від картини та її настрою.
У ході розглядання цих картин вихователі використовують вірші та оповідання про млин, вітряк, хліб.
Картину М.І.Івасюка «Мати» поєднують із читанням віршів про матір із творів Т.Г.Шевченка та сучасних поетів.

Знайомі репродукції картин українських художників виставляють у залі, влаштовують виставку, яку оглядають з дітьми старшого дошкільного віку.